Ідея створення музею в Бердичеві виникла наприкінці 1925 року. У листопаді 1926 року відкрито соціально-історичний музей, а у 1928 році - заповідник, які увійшли в число найбільших музеїв України.
Значна заслуга у створенні заповідника належить першому директору, науковому керівнику Бердичівського соціально-історичного та економічного музею ім. Дзержинського і Всеукраїнського історико-культурного музею заповідника Теодосію Мовчанівському. Саме він запропонував використати будівлю колишнього монастиря Босих Кармелітів. Сприяли у роботі музею комітет в кількості 7 осіб та музейна рада, до складу якої входило 25 осіб. Дякуючи зусиллям працівників, збільшилась кількість експонатів, проведено ряд археологічних розвідок, основним напрямком роботи стало збереження книжкових зібрань в колишніх панських маєтках.
Політичні події кінця 20-30-х років негативно вплинули на діяльність музейних закладів. Музей–заповідник потребував негайного ремонту приміщень, створення сприятливих умов для збереження експонатів, збільшення кількості співробітників.
З 20 березня 1930 року директором призначено В.Височанського.
Під час другої світової війни, в роки окупації Бердичева, значну частину експонатів музею та заповідника було знищено, частково вивезено до Німеччини. Будівля монастиря Босих Кармелітів зазнала значних руйнувань.
З перших днів після визволення Бердичева музей почали відновлювати. 29 грудня 1944 року, після кропіткої роботи співробітників музею щодо зібрання та систематизації експонатів, музей було відкрито. На той час він складався з чотирьох відділів: археологічного, історичного, етнографічного та відділу Великої Вітчизняної війни.
Значну роботу у дослідженні рідного краю здійснював місцевий археолог – краєзнавець Г.Г. Богун.
Згідно з постановою про розширення обласних музеїв, експонати Бердичівського музею було передано в Житомирський краєзнавчий музей, і в 1954 році музей припинив свою діяльність.
5 жовтня 1984 року в місті відкрито краєзнавчий музей. Його очолила вчитель історії, колишній директор школи № 14 О.С. Блажкун. Для розміщення експозиції музею було виділено приміщення колишньої бібліотеки школи № 5. За час існування музею зібрано унікальну колекцію експонатів, яка періодично поновлювалася новими речами. Приміщення музею не відповідало санітарним умовам, а загальна площа не дозволяла повноцінно та на належному рівні розмістити експозиції.
За сприяння Бердичівського міського голови Василя Костянтиновича Мазура, музей історії міста Бердичева переведено в спеціально відреставроване приміщення на території кляштору Босих Кармелітів і урочисто відкрито 22 серпня 2003 року. У просторому двоповерховому приміщенні розмістились 7 експозиційних залів: етнографії, історії міста, ВВ війни, видатних людей краю, виставкова зала та дві зали, присвячені сьогоденню міста.
Музей історії міста Бердичева заслужено посідає одне з провідних місць в культурному та мистецькому житті міста. Працівниками музею постійно проводиться робота щодо збереження культурного спадку і вшанування своїх видатних земляків.
За останні роки виставковий фонд музею значно поповнився новими експонатами. У 2010 році відкрито дві музейні кімнати: музей освіти м.Бердичева та музей воїнів-інтернаціоналістів.
Тут постійно проводяться загальноміські заходи: тематичні, фото та мистецькі виставки, зустрічі з цікавими особистостями, концерти художніх колективів. Екскурсоводами музею проводиться екскурсійна робота не тільки залами а й містом, розроблено туристичні маршрути.
Про те, що заклад проводить активну діяльність, свідчать численні публікації в пресі, репортажі центральних і регіональних теле- і радіо каналів. У середньому щороку музей відвідує понад 20 тисяч мешканців міста та гостей Бердичева. Усе це відбувається завдяки постійній спрівпраці міської влади, дружнього колективу співробітників музею на чолі з директором Лєвашовою Н.М.

Наша адреса: пл. Соборна 25 (територія кляштору)
Телефон: (04143) 2-44-07

Графік роботи: вівторок – неділя з 9.00 до 18.00
Робота з відвідувачами до 17.00
Вихідний день - понеділок